Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

2025-04-04T09:51:10+03:00

У статті розкрито психолого-педагогічні детермінанти національної ідентичності як основа її формування в учнів старших класів у позакласній роботі. Вcтановлено можливість формування національної ідентичності за допомогою психолого-педагогічних детермінант. Визначено поняття «національна ідентичність» як інтегральне особистісне утворення, пов’язане з усвідомленням своєї приналежності до громадян тієї чи іншої держави на загальнокультурній основі, що відображає ціннісно-мотиваційну спрямованість особистості щодо культурних, соціально-політичних, правових, економічних. явищ у сучасному суспільстві та обумовлює особливості та ступінь її громадянської активності. Як ключові вікові особливості, що визначають можливість формування національної ідентичності за допомогою психолого-педагогічних детермінант у старшому шкільному віці виділено: здатність до понятійних форм мислення, спрямованість якого визначається потребою у самовизначенні та становленням світогляду учня, якісні зміни в самооцінці, мотиваційній сфері старшокласника, інтенсифікація та її роль у механізмі формування ідентичності – асиміляції та акомодації.

ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ РОБОТОТЕХНІКИ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ STEM-ОСВІТИ

2025-04-04T10:00:53+03:00

Стаття присвячена аналізу ефективності інтеграції робототехніки в освітній процес закладів загальної середньої освіти на уроках технологій з метою формування технічних та інженерних навичок учнів. Зокрема розглядається можливість використання робототехніки на уроках технологій у контексті формування не тільки технічних, але й аналітичних, критичних та креативних навичок учнів із можливістю реалізації STEM-освіти. У статті обговорюються переваги робототехніки для зацікавлення STEM-діяльністю і підвищення мотивації учнів до STEM-освіти, а також реалізація потенційних викликів та стратегій їх подолання

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ВИМІРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ КАНАДИ

2025-04-04T10:21:17+03:00

У статті проаналізовано теоретичні засади та практичні механізми забезпечення академічної доброчесності у вищій освіті Канади. Використано методи системного аналізу, порівняння та контент-аналізу емпіричних даних і теоретичних положень, що містяться у відповідній науковій літературі. Розглянуто основні принципи, підходи та інструменти, які викори-стовуються в канадських університетах для підтримки високих стандартів академічної етики. Досліджено впровадження індігенних принципів, інклюзивних програм і інтерактивних методів навчання, що сприяють формуванню культури доброчесності. Результати демонструють ефективність канадського підходу у зниженні порушень і забезпеченні етичних стандартів. Отримані висновки можуть бути застосовані для реформування української системи освіти.

ПІДВИЩЕННЯ УСПІШНОСТІ КУРСАНТІВ ЧЕРЕЗ РЕЙТИНГ: ВІЙСЬКОВИЙ ОСВІТНІЙ КОНТЕКСТ

2025-04-04T10:32:54+03:00

Мета дослідження полягає у вивченні впливу рейтингу курсантів на їхні навчальні результати та виявленні факторів, які сприяють підвищенню ефективності навчання у військових закладах освіти. Методи дослідження включають статистичний аналіз середніх балів у вибраних групах та графічне моделювання тенденцій успішності. Результати показують взаємозв’язок між рейтингом груп та стабільністю результатів навчання, що вказує на можливість використання рейтингової системи для підвищення академічної активності курсантів.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-04-04T11:16:26+03:00

У статті подано історичну ретроспективу установки на формування компетентностей,
окресленої навчальними програмами з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти
у добу незалежності України. Показано наступність чинних нормативних актів в системі
забезпечення умов для реалізації компетентнісного підходу у загальній середній освіті з фізичної
культури. На прикладі змісту культурної ключової компетентності співавторкою Державних
стандартів з галузі «Фізична культура» проілюстровано логіку генерування змісту обов ʼ язкових
результатів фізичного виховання школярів для формування наскрізних умінь.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ В ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ «БАКАЛАВР» В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-04-04T11:34:09+03:00

Стаття присвячена актуальній проблемі, щодо формування культури безпеки у здобувачів закладів вищої освіти. Це викликано умовами сучасного виробництва, де технології розвиваються надзвичайно швидко, а ризики травматизму та професійних захворювань залишаються високими, тому питання безпеки праці набули особливого значення.
Формування культури безпеки є запорукою успішної професійної діяльності майбутніх фахівців. Сформована безпекова компетентність включає в себе знання з охорони праці, вміння оцінювати ризики та приймати обґрунтовані рішення та є необхідною умовою для забезпечення безпекового робочого місця.
У статті наголошується на тому, що проблема дефіциту кваліфікованих фахівців з питань створення безпекового середовища є важливою проблемою на шляху до створення безпечних умов праці. Для вирішення даних проблем потрібно здійснити підготовку нових фахівців у закладах вищої освіти, які будуть готові до виконання поставлених завдань по формуванню безпекового середовища та передавати такі уміння іншим працівникам.
Особлива увага в статті приділяється пошуку нових ефективних методів управління охороною праці, які будуть спрямовані на попередження небезпечним ситуаціям, а не тільки на реагування на них. Для досягнення даної мети, пропонується реалізувати міжпредметні та міжтематичні зв’язки в освітньому процесі підготовки здобувачів, а також для підсилення обов’язкових безпекових дисциплін впровадити дисципліну вільного вибору «Культура безпеки».
Підготовка майбутніх фахівців, які опанують аспекти безпеки праці в педагогічних закладах вищої освіти, забезпечать формування культури безпеки в суспільстві. Адже саме педагоги, які володіють необхідними знаннями та навичками з безпеки, зможуть навчити інших дотримання безпекових вимог. Адже освітній процес закладу вищої педагогічної освіти, крім формування професійних компетентностей передбачає опанування безпекових знань для формування безпекової компетентності.

ПРОБЛЕМА НАОЧНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИЧНИХ ТЕОРІЙ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2025-04-04T11:44:28+03:00

Стаття присвячена проблемі наочності у методиці навчання фізики, яка виникла у зв’язку із розвитком фізичної науки та пов’язана з високим рівнем абстракції наукових понять, що вивчаються у курсі фізики 11 класу. Викладено результати дослідження, в якому показано, що вказана проблема розв’язується в межах гіпотетико-дедуктивної моделі вивчення квантової фізики та теорії відносності. Розв’язання проблеми наочності можливе, якщо змістити акценти у навчанні з демонстрації наочностей об’єктів мікросвіту та відповідних явищ на дослідження учнями цих об’єктів з використанням індуктивних та дедуктивних процедур із широким залученням концепції критичного раціоналізму

ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

2025-04-07T08:40:25+03:00

Статтю присвячено проблемі формування національної та громадянської ідентичності учнів засобами змісту предметів громадянської та історичної освітньої галузі. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначені основні стратегії конструювання ідентичності особистості та дидактичний інструментарій реалізації важливих для процесу ідентифікації учнів завдань. У дослідженні проаналізовані бар’єри на шляху формування ідентичності учнів. Наведені приклади реалізації когнітивних стратегій, важливих для усунення бар’єрів, визначені способи артикуляції, рефлексії, трансформування проблеми у новий досвід.

РОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ПРАКТИК У ФОРМУВАННІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

2025-04-07T08:56:09+03:00

Сучасна освіта вимагає від вчителів не лише передачі знань, а й формування в учнів дослідницьких навичок. У статті розкривається питання розвитку дослідницької компетент-ності у майбутніх учителів біології в контексті сучасних викликів освіти та ролі навчальної практики в цьому. На основі аналізу наукової літератури та власного дослідження доведено, що навчальні практики є невід’ємною складовою підготовки вчителя біології, оскільки саме в цей період здобувачі освіти набувають практичних навичок, необхідних для проведення наукових досліджень, аналізу даних та розробки ефективних методів навчання.

ДО ПИТАННЯ ПРО СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ США

2025-04-07T09:12:52+03:00

У статті презентовано результати ретроспективного аналізу процесу становлення та розвитку системи вищої освіти США від колоніального періоду до сучасності, враховуючи її історичні, соціальні та економічні аспекти. Аналізуються ключові етапи еволюції американських університетів, починаючи від впливу європейських освітніх традицій. Особлива увага приділена трансформації вищої освіти від елітарної до масової, що зумовило появу нових освітніх підходів та ініціатив. Зокрема, це створення університетських кампусів, що сприяло в подальшому виникненню студентських служб. У висновках підкреслюється, що ефективне поєднання освітніх реформ, наукових досліджень і студентських сервісів зробило систему вищої освіти США однією з найуспішніших у світі.

ЗМІСТ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСВЕРСАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

2025-04-07T09:46:53+03:00

У статті розкрито зміст системи формування трансверсальної компетентності у майбутнього вчителя географії. Виявлено, що змістово-організаційна складова забезпечує систематизацію предметного змісту, який має бути засвоєним та організаційне структурування процесу формування трансверсальної компетентності у майбутніх учителів географії. Доведено, що мотиваційно-регламентаційна складова системи забезпечує визначення індивідуалізованих цільових орієнтацій формування мотивів через етапи, використання методів, засобів і форм мотивуючого впливу викладача. Встановлено, що процесуально-формувальна складова розкриває прийоми, в ході реалізації яких у здобувачів формуються знання, розуміння та професійно значущі якості. Розкрито, що діагностично-коригуюча складова спрямована на оцінювання ступеня відповідності отриманих результатів запланованим та коригування виявлених недоліків. Доведено, що система формування трансверсальної компетентності у здобувачів характеризується гнучкістю, інтегративністю, циклічністю, стійкістю.

РОЗРОБКА, ПАТЕНТУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ЗВОРОТНО-ОПЕРАЦІЙНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ОБЄКТІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-04-07T09:52:54+03:00

Аналізуючи останні дослідження із технологічної підготовки школярів привертають увагу різноманітні методики, які використовуються в процесі формування творчих компетентностей таких як, конструкторські, технологічні, креслярські тощо. В процесі розробки «Методу зворотно-операційного проєктування» було зроблено аналіз різноманітних методів конструювання і проектування, які були запатентовані у різних країнах; описано послідовність етапів використання методу. Цей метод ілюструється рисунками етапів використання методики.
У статті зроблено висновок, що патентування педагогічних методів здійснювалось тільки за кордоном, а відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» педагогічний метод не може бути запатентований, так як він не є технічним результатом. У висновках статті визначені перспективи подальших досліджень, що удосконалення технологічної підготовки старших школярів із застосуванням «Методу зворотно-операційного проєктування».

СОЦІАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ІЗ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ

2025-04-07T10:36:26+03:00

У статті досліджено процес здійснення соціальної комунікації із суб’єктами господарювання як необхідна умова професійної підготовки майбутніх екологів. Виявлено характерні особливості та найбільш значущі чинники соціально-комунікативних процесів, що супроводжують соціальні комунікації та забезпечують процес взаємодії еколога із суб’єктами господарювання. Систематизовано, уточнено та доповнено просторово-тимчасові та соціальні чинники комунікації еколога із суб’єктами господарювання. Досліджено основні аспекти соціоко-мунікації еколога із суб’єктами господарювання, до яких віднесено соціальні структури суспільства щодо їх комунікативних характеристик. Розкрито процес комунікації, який відбувається у певних об’єктивних та суб’єктивних умовах, що у сукупності складають ситуацію комунікації між екологом та суб’єктами господарювання. Виявлено відмінності в інформації, які важливі щодо комунікації, природи соціальної інформації та різноманіття її прояву між екологом та суб’єктами господарювання. Виділено значущі якості комунікації екологів та суб’єктів господарювання.

АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ «МІЖНАРОДНИЙ СТУДЕНТ» В УКРАЇНІ ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ В АСПЕКТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

2025-04-07T10:51:32+03:00

У статті проаналізовано дефініцію «міжнародний студент» в Україні та Великій Британії в аспекті інтернаціоналізації закладів освіти. З’ясовано, що міжнародний студент є не лише учасником процесу інтернаціоналізації, а й її каталізатором. Його академічна мобільність сприяє трансферу знань, міжкультурному обміну та підвищенню конкурентоспроможності університетів на світовому рівні. Підкреслено, що у свою чергу, розвиток інтернаціоналізації вищої освіти створює сприятливі умови для інтеграції міжнародних студентів у глобальний освітній простір, що стимулює розвиток партнерських відносин між закладами освіти різних країн та сприяє взаємозбагаченню наукових і культурних традицій. Аналіз понад 20 українських та британських термінологічних джерел засвідчив відсутність усталеної дефініції виразів «іноземний студент» та «міжнародний студент». У більшості українських словників фіксується лише загальне визначення поняття «студент», тоді як лише в одному джерелі виявлено терміни «іноземні громадяни» та «іноземні працівники». Визначення понять «іноземний студент» і «міжнародний студент» зафіксовано у Національному освітньому глосарії: Вища освіта (2024) та Словнику новітніх освітянських термінів і понять (2021), що підкреслює їхню значущість у формуванні категорійного апарату дослідження інтернаціоналізації вищої освіти. Автори статті звертають увагу, що дефініція «міжнародний студент» не є загально поширеною, однак помічено поодинокі випадки її використання, переважно при перекладі зарубіжних джерел. З’ясовано, що британські вчені віддають перевагу використанню терміну «міжнародний студент», адже він краще відображає реалії глобалізації, інтернаціоналізації та студентської академічної мобільності, що відповідає сучасним потребам освітніх установ і міжнародної спільноти.

ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ МАРІЇ МОНТЕССОРІ В КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2025-04-07T11:09:54+03:00

У статті проаналізовано ключові засади педагогічних поглядів Марії Монтессорі та досліджено особливості їх використання в контексті діяльності закладів дошкільної освіти України. Розглянуто основні принципи методу італійської педагога: підготовлене середовище, різновікові групи дітей, повага до свободи вибору, спеціальна підготовка дорослого, які сприяють формуванню гармонійної та здорової особистості дитини. Висвітлено перспективи поширення методу Монтессорі в дошкільній системі України та характеризовано виклики, які виникають під час упровадження педагогічної системи в традиційних закладах.