Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету

РЕФЛЕКСИВНІ ПІДХОДИ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Світлана Горбулінська — 2025-11-25

У статті розглянуто сутність і педагогічні можливості рефлексивного підходу у навчанні біології, які є складовою формування комунікативної компетенції школярів нової української школи. Проаналізовано психолого-педагогічні засади організації рефлексивної діяльності учнів, визначено шляхи впровадження рефлексії в освітній процес. Зазначено, що рефлексивні технології сприяють розвитку критичного мислення, самостійності, формуванню природничо-наукової компетентності та підвищенню навчальної мотивації учнів. Обґрунтовано рефлексивну методику навчання представлену взаємопов’язаними компонентами педагогічного процесу.

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ ЗАДАЧ-ЖАРТІВ

Євгеній Шершньов — 2025-11-25

У статті розкрито питання формування пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку до математики шляхом використання задач-жартів. Акцентується увага на значенні ігрових методів у пізнавальному розвитку дошкільників. Визначено психолого-педагогічні умови ефективного впровадження задач-жартів у навчальний процес. Проаналізовано досвід педагогів та результати досліджень у цій галузі. Особливу увагу приділено методичним аспектам добору й організації задач-жартів відповідно до вікових особливостей дітей.

Представлено приклади практичного використання задач у ЗДО, охарактеризовано вплив гумористичних елементів на розвиток логічного мислення, емоційного інтелекту та навчальної мотивації дітей. Окреслено перспективи подальшого впровадження задач-жартів у практику дошкільної освіти як ефективного засобу поєднання навчання з грою.

СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ) ЯК КЛЮЧОВОГО ЧИННИКА ЕФЕКТИВНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Сергій Баценко — 2025-11-25

Стаття досліджує стратегічну роль іншомовної (англійської) компетентності як ключового чинника ефективного управління керівника ЗЗСО в умовах глобалізації.

Мета: обґрунтування її значення для міжнародної інтеграції та співпраці.

Результати: англійська дозволяє керівнику налагоджувати зв’язки, залучати гранти, вивчати світовий досвід та стимулювати профрозвиток.

Розглянуто дистанційні варіанти розвитку компетентності та використання iтучного sнтелекту (ШІ) для навчання.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОШУКИ І ПРАКТИКА ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Євген Нелін — 2025-11-25

У статті проаналізовано сучасний розвиток ідей психоаналітичної педагогіки у Великобританії, Німеччині, Франції та Італії. Використано теоретичні методи: аналіз наукової літератури, порівняльний, системний аналіз і синтез. З’ясовано, що у Франції психоаналітична педагогіка зосереджується на міжособистісних стосунках і творчій діяльності; у Німеччині – на аналізі внутрішніх конфліктів і терапевтичному впливі; у Великобританії – на розвитку емоційної зрілості та творчих формах самопізнання; в Італії – на культурно-соціальному контексті, ролі сім’ї та інклюзивності. Встановлено, що сучасна психоаналітична педагогіка має міждисциплінарний характер, поєднує психоаналіз із гуманістичними підходами й спрямована на особистісний розвиток і соціалізацію учнів.

СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ

Анна Цибулько — 2025-11-25

У статті проаналізовано особливості формування інформаційно-цифрової компетентності вчителів-логопедів у контексті цифрової трансформації освіти. Визначено рівень використання цифрових інструментів, освітні потреби фахівців і чинники, що впливають на ефективність їх застосування у професійній діяльності. Встановлено, що цифрові технології поступово стають органічною частиною логопедичної практики, проте рівень їх упровадження залишається нерівномірним і залежить від професійної підготовки логопедів та матеріально-технічних умов освітніх закладів. Виокремлено основні бар’єри формування цифрової компетентності у логопедів-практиків: дефіцит часу, недостатність технічних знань, відсутність чітких методичних рекомендацій та обмежені фінансові ресурси. Окреслено напрями вдосконалення цифрової підготовки логопедів, зокрема розвиток практичних умінь зі створення інтерактивних матеріалів і використання штучного інтелекту.

ФОРМУВАННЯ ЕТНОХУДОЖНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТА-ХОРЕОГРАФА ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНЦЮ

Сергій Куценко — 2025-11-25

У статті досліджено вплив українського народного танцю на процес формування етнохудожньої компетентності студентів-хореографів. Виокремлено функції етнохудожньої культури. Розглянуто форми та методи підготовки майбутніх хореографів. Доведено, що український народний танець є фундаментом професійного становлення хореографа. Результати дослідження свідчать, що формування етнохудожньої компетентності сприяє розвитку професійної майстерності та творчої індивідуальності майбутнього хореографа, забезпечує здатність до творчої інтерпретації культурної спадщини та професійної самореалізації.

ТИПИ ЗАВДАНЬ З ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ОС МАГІСТР

Наталя Гут — 2025-11-25

У статті проаналізовано систему завдань курсу Ділова англійська мова для здобувачів освіти ОС Магістр та визначено її роль у формуванні професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Підкреслено, що в умовах глобалізації та інтернаціоналізації освіти оволодіння англійською мовою стає ключовим чинником ефективної участі у міжнародному науковому, освітньому та професійному дискурсі. Здійснено аналіз методу навчання на основі завдань (task-based approach), який орієнтований на виконання реалістичних комунікативних дій, що відображають потреби сучасного професійного середовища. Визначено, що традиційні вправи здебільшого орієнтовані на відпрацювання мовних форм, тоді як завдання спрямовані на досягнення конкретного комунікативного результату, що робить навчальний процес більш змістовним і наближеним до реальних умов спілкування. Окрему увагу приділено впровадженню симуляцій, кейсів та мікрозавдань, які забезпечують інтеграцію точності та плавності мовлення, сприяють формуванню критичного мислення й професійного самовираження. Розглянуто чотири структурні компоненти комунікативної компетентності (лінгвістичний, соціолінгвістичний, дискурсивний та стратегічний) і показано, як завдання курсу можуть сприяти їх збалансованому розвитку. Проаналізовано приклади змістового наповнення курсу Ділова іноземна мова в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, що базується на поєднанні завдань академічного письма, наукових презентацій, ділового листування та рефлексивного аналізу комунікативних ситуацій. Отримані результати підтверджують ефективність комплексного підходу, який об’єднує елементи симуляцій, мікровправ, забезпечуючи розвиток професійної комунікативної компетентності, міжкультурної адаптивності та готовності здобувачів освіти до успішної взаємодії в академічному й професійному середовищі.

ВІРТУАЛЬНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ

Юлія Казак — 2025-11-25

У статті розглянуто особливості віртуального освітнього середовища у професійній іншомовній підготовці майбутніх учителів. Проаналізовано основні психологічні, педагогічні й технологічні аспекти цифрового навчання та значення онлайн-взаємодії для розвитку автономії і комунікації. Наголошено на важливості саморегуляції, резильєнтності та дотримання академічної доброчесності. Підкреслено, що ефективність підготовки забезпечується поєднанням інноваційних технологій, педагогічної підтримки та сформованої цифрової культури.

КУЛЬТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВИМОГ ДЕРЖАВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ

Наталія Федорчук — 2025-11-25

Актуальним завданням сучасної вищої освіти є підготовка нової генерації педагогічних кадрів на основі інтеграції їх фахової та загальнокультурної підготовки. Сучасний педагог повинен мати високий рівень культури педагогічного спілкування, що проявляється у його здатності володіти мовленням як засобом комунікації, власною педагогічною технікою, вербальними та невербальними засобами комунікації, психофізичним апаратом як інструментами педагогічного впливу з метою ефективної організації педагогічної взаємодії та досягнення порозуміння, здатності дбати про посилення виховної функції навчання засобами гуманістичного стилю спілкування між учасниками освітнього процесу. Він повинен бути гуманістично спрямованим у своїй професійній діяльності, фахових знаннях, педагогічних здібностях і техніці, що має значний вплив на характер взаємин з учнівським колективом загалом та кожним окремим його членом зокрема.

Зважаючи на зазначені вище вимоги, необхідно забезпечити підготовку таких висококваліфікованих педагогічних кадрів, які б майстерно володіли високим рівнем культури професійного спілкування, яка є одним із визначальних факторів успішної педагогічної діяльності педагога, суттєво позначаючись на формуванні особистості школярів, розвитку у них системи ціннісних орієнтацій, здатності до самопізнання і самовиховання.

У статті визначено мету професійної діяльності учителя, обґрунтовано значення учителя в організації освітнього процесу, проаналізовано роль культури педагогічного спілкування у виконанні учителем трудових функцій крізь призму вимог Державного стандарту за професією «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти». Зроблено висновок, що культура педагогічного спілкування є об’єктом актуальних досліджень, оскільки вимагає переосмислення науково-методологічних підходів до її формування в учителів з метою ефективного виконання ними трудових функцій. Високий рівень сформованості культури педагогічного спілкування вчителя – запорука його успішної професійної діяльності.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ДИСЦИПЛІНАХ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Максим Кондрашкін — 2025-11-25

Дослідження спрямоване на визначення ефективності застосування інноваційних технологій навчання у процесі викладання дисциплін військово-патріотичного виховання. Основна увага приділяється аналізу методичних підходів, що сприяють формуванню у молоді національної свідомості, почуття відповідальності за долю держави, а також розвитку ключових компетентностей у сфері оборони та безпеки.

У роботі використано комплекс теоретичних і практичних методів: аналіз науково-педагогічної літератури, порівняльно-аналітичний підхід до визначення ефективності сучасних освітніх технологій, педагогічне спостереження, опитування студентів та викладачів, а також елементи експериментального навчання з упровадження цифрових і тренінгових методик у навчальний процес.

Встановлено, що впровадження інноваційних технологій – таких як інтерактивні платформи, симуляційні тренажери, проєктне навчання, віртуальні навчальні середовища та технології доповненої реальності - істотно підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу, мотивацію студентів і якість практичної підготовки. Використання цифрових технологій дозволяє моделювати реальні бойові та кризові ситуації, формуючи у здобувачів освіти навички командної взаємодії, стратегічного мислення та самоконтролю. Педагогічний експеримент довів, що застосування інноваційних методів навчання підвищує індекс сформованості військово-патріотичних якостей у середньому на 25–30 % порівняно з традиційними формами навчання.

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Вадим Пашковський — 2025-11-25

У статті розглянуто підготовку майбутніх учителів до формування академічної доброчесності учнів в умовах модернізації освіти та цифровізації. Окреслено доброчесність як складову професійної культури педагога. Показано потребу у впровадженні інноваційних освітніх технологій, що розвивають уміння розв’язувати етичні ситуації та відповідально працювати з інформацією. Результати опитування підтверджують важливість практикоорієнтованих форм навчання та педагогічних умов, які забезпечують готовність майбутніх учителів підтримувати доброчесність.

ІНТЕГРАЦІЯ ПРАКТИК DEVSECOPS У ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТЕМИ «ЗАХИСТ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ» ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

Анна Пузікова — 2025-11-25

В умовах сучасного ринку ІТ-праці безпеку розглядають як ключовий компонент компетентностей випускника з комп’ютерних наук. У статті запропоновано систему практичних завдань з використанням технології DevSecOps для опанування студентами актуальних для розробника навичок інтеграції засобів безпеки у програмний продукт під час його життєвого циклу. Виконання таких завдань сприяє формуванню у студентів розуміння того, що заходи безпеки є невід’ємною складовою процесу розробки та розгортання програмних продуктів у рамках стратегії DevSecOps.