Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету

ДИСЦИПЛІНА «ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ» У СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: ЗАПИТИ НОВОЇ ОСВІТНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Ірина Красюк — 2026-05-29

Публікацію присвячено трансформації курсу «Історія мистецтв» у методичній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва відповідно до концепції Нової української школи. Виявлено суперечності між традиційним хронологічно-стильовим принципом курсу та компетентнісним, діяльнісним і поліхудожнім підходами НУШ. Обґрунтовано необхідність реформування дисципліни: пріоритет методичної спрямованості, інтегративності та професійного самовизначення студента. Запропоновано практичні рекомендації для викладачів. Окреслено перспективи апробації моделі та розробки критеріїв оцінювання фахових компетентностей.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПЕРЕКЛАДІ

Світлана Амеліна — 2026-05-29

У статті розглянуті питання етики перекладача під час виконання перекладу із використанням інструментів штучного інтелекту. Джерельною базою слугували документи ЮНЕСКО, Європейської Комісії, зарубіжних університетів, сайти бюро перекладів. На основі їх аналізу визначено основні етичні аспекти використання інструментів штучного перекладу. До них віднесено дотримання конфіденційності, плагіат, подолання дискримінації й культурних розбіжностей, дотримання положень авторського права, недопущення маніпулятивних впливів.

ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ПІД ЧАС ВІЙНИ У КОНТЕКСТІ КНИГОТЕРАПІЇ

Олена Ісаєва — 2026-05-29

У статті розглянуто особливості вивчення літератури в школі під час війни. Звернено увагу на необхідність враховувати психологічний стан школярів, які переживають реалії і наслідки війни. У цьому контексті наголошено на можливостях книготерапії. Визначено мету та завдання читання з терапевтичним ефектом у школі. На основі соціологічних опитувань проаналізовано реальний стан, що відбувається з книгою і читанням українських учнів під час війни. У статті також виокремлено етапи, які проходить читач під час книготерапії. Особливу увагу звернено на ефективні практики книготерапії у школі.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ КОРЕКЦІЇ ПСИХІЧНОГО СТАНУ, НА ЗАНЯТТЯХ З ПЛАВАННЯ, УКОРЕКЦІЙНО-ОЗДОРОВЧІЙ І ВАЛЕОЛОГІЧНІЙ РОБОТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Наталія Лісневська — 2026-05-29

У статті здійснена сутнісна характеристика здоров’язбережувальних технологій, подається їх класифікація. Розкривається класифікація оздоровчих технологій. Подається характеристика нетрадиційним технологіям як частині здоров’язбережувальним технологіям. Схарактеризовано особливості застосування оздоровчих і нетрадиційних технологій з метою корекції психічного стану, на заняттях з плавання, у корекційно-оздоровчій і валеологічній роботі дітей дошкільного віку.

ПОЗАКЛАСНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Світлана Совгіра — 2026-05-29

У статті розкрито значення позакласної діяльністі у закладах вищої освіти як чинника формування навчальної мотивації майбутніх учителів у процесі самостійної роботи. Встановлено, що теоретичну основу становлять теорія самодетермінації (автономія, компетентність, залученість) і саморегульоване навчання (цілепокладання, планування, самоконтроль, рефлексія). Показано, що участь у гуртках, проєктах, майстернях та волонтерстві підвищує цінність завдань і підтримує професійну ідентичність. Визначено умови ефективності, зокрема інтеграцію, системне наставництво, прозорі критерії оцінювання та сталий зворотний зв’язок.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЛІНГВОКРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАСОБІВ СТИЛІСТИЧНОЇ ДЕРИВАТОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Інна Коломієць — 2026-05-29

У статті обґрунтовано концептуальні засади лінгвокреативного потенціалу стилістичної дериватології в системі фахової підготовки вчителя-філолога. Висвітлено роль словотвору як динамічного інструменту формування мовної особистості в умовах Нової української школи. Автор розкриває зміст поняття «лінгвокреативність», аналізує дериваційні ресурси мови та пропонує методичні моделі їх застосування (дериваційні етюди, творчі майстерні, медіапроєкти). Доведено, що розвиток навичок стилістичної деривації забезпечує високий рівень лінгвостилістичної компетентності та професійної майстерності майбутнього фахівця.

ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Вячеслав Сьомін — 2026-05-29

У статті обґрунтовано актуальність діагностики інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) майбутніх педагогів в умовах цифровізації освіти. Пілотне дослідження засвідчило недостатній рівень аналітичних умінь студентів. На основі комплексу методологічних підходів визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивний) і показники ІАК. Охарактеризовано три рівні її сформованості (високий, середній, низький). Запропонована система є підґрунтям для моніторингу та вдосконалення професійної підготовки вчителів.

ФОРМУВАННЯ НАМІРІВ ВСТУПУ ДО ВІЙСЬКОВИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тарас Кравець — 2026-05-29

У статті досліджено процес формування намірів вступу до військових вищих навчальних закладів серед учнівської молоді в умовах сучасної профорієнтаційної діяльності. Проаналізовано вплив мотиваційних, соціальних та інформаційних чинників на професійне самовизначення учнів. Встановлено визначальну роль цифрових каналів комунікації та сімейного середовища, насамперед позиції батьків, у прийнятті рішення щодо вступу. Розроблено структурно-логічну модель формування намірів вступу та окреслено рекомендації щодо вдосконалення профорієнтаційної роботи.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ У РЕСПУБЛІЦІ АЛБАНІЯ

Федір Могильний — 2026-05-29

У статті представлена коротка історична довідка щодо формування системи підготовки соціальних працівників у Республіці Албанія. Згадується нормативно-правове забезпечення професійної підготовки соціальних працівників бакалаврського рівня у Республіці Албанія. Описано значення та роль інституцій Республіки Албанія які забезпечують організацію та контроль якості освіти соціальних працівників є Національне агентство з питань освіти, професійної підготовки та кваліфікації, Агентство з забезпечення якості вищої освіти. Виокремлено навчальні заклади які готують здобувачів за навчальною програмою першого циклу бакалавр з «Соціальної роботи». Представлений зміст програм професійної підготовки соціальних працівників бакалаврського рівня у Республіці Албанія. Виявлені тенденції та особливості професійної підготовки соціальних працівників бакалаврського рівня у Республіці Албанія.

ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ІНТЕРАКТИВНИХ ОНЛАЙН-ДОШОК У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Любов Тітова — 2026-05-29

У статті розкрито дидактичні можливості інтерактивних онлайн-дошок як сучасного засобу навчання у підготовці майбутніх педагогів в умовах змішаного навчання. Обґрунтовано їх педагогічний потенціал, визначено основні дидактичні функції та педагогічні умови ефективного використання. Описано методичні підходи до інтеграції онлайн-дошок в освітній процес. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов використання інтерактивних онлайн-дошок у процесі підготовки майбутніх учителів у змішаному навчанні.

ЗАСТОСУВАННЯ МАСАЖУ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП

Галина Гончар — 2026-05-29

Застосування масажу у системі фізичного виховання спеціальних медичних груп є важливим і науково обґрунтованим напрямом сучасної педагогіки, медицини та фізичної реабілітації, який спрямований на підвищення ефективності оздоровчо-рухової діяльності осіб із відхиленнями у стані здоров’я. У сучасних умовах спостерігається значне зростання кількості дітей, підлітків та студентів, які за результатами медичного обстеження належать до спеціальних медичних груп.

У роботі підкреслюється, що фізіологічний вплив масажу є комплексним і охоплює як місцеві, так і системні реакції організму, нормалізуючи м’язовий тонус, знижує гіпертонус, стимулює ослаблені м’язові групи, що є особливо важливим для осіб із ослабленим здоров’ям, порушеннями постави та функціональними відхиленнями опорно-рухового апарату.

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ GEOGEBRA (НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ «ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ»)

Наталія Кугай — 2026-05-29

Запропоновано методику формування дослідницьких умінь старшокласників засобами GeoGebra під час вивчення теми «Похідна та її застосування». Розроблено інтерактивні моделі і робочі аркуші на принципах «сліпого дослідження» й візуальної симуляції. Описано практичний досвід впровадження методики, який підтвердив її ефективність.

ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ЦИФРОВОМУ STEAM-СЕРЕДОВИЩІ ALADDIN

Марія Медведєва — 2026-05-29

У статті розглянуто особливості організації проєктно-дослідницької діяльності майбутніх учителів у цифровому STEAM-середовищі Aladdin. Проаналізовано STEAM-освіту як інтегративну модель та визначено компетентності, що формуються у процесі проєктно-дослідницької діяльності: критичне мислення, цифрову грамотність, computational thinking, інженерне мислення і командну взаємодію. Охарактеризовано можливості платформи Aladdin для CAD/CAE-моделювання та енергетичного аналізу. Запропоновано п’ятиетапну модель організації діяльності й наведено приклади STEAM-проєктів. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання платформи у підготовці майбутніх учителів.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Руслана Найда — 2026-05-29

Модернізація дошкільної освіти в Україні потребує трансформації підходів до професійної підготовки майбутніх вихователів. У сучасних освітніх умовах особлива увага приділяється впровадженню інноваційних та психологічно орієнтованих технологій, що забезпечують цілісний розвиток особистості дитини. Серед них вагоме місце посідають арттерапевтичні технології завдяки їхньому потенціалу в підтримці емоційного благополуччя, креативності, комунікації та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності підготовки майбутніх вихователів до використання арттерапевтичних технологій у роботі з дітьми дошкільного віку.

Методологія дослідження включає теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукової літератури), емпіричні методи (педагогічне спостереження, анкетування, інтерв’ю та педагогічний експеримент), а також статистичні методи обробки та інтерпретації отриманих даних.

Дослідження виявило, що майбутні вихователі демонструють загалом достатній рівень теоретичного розуміння арт-терапевтичних технологій; проте їхня практична готовність до впровадження цих методів в освітню практику залишається недостатньою. Упровадження практико-орієнтованого навчання, інтерактивних методів навчання, педагогічних воркшопів та інтеграція арт-терапевтичних підходів у такі ОК, як «Методика розвитку мовлення у дітей дошкільного віку» та «Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку» (МФЕМУ), значно покращили професійну компетентність студентів. Позитивна динаміка спостерігалася в мотиваційному, когнітивному та діяльнісному компонентах готовності.

Наукова новизна дослідження полягає в систематичній інтеграції арт-терапевтичних технологій у систему професійної підготовки майбутніх вихователів, зокрема в межах методичних дисциплін, що забезпечує міждисциплінарну взаємодію та формування цілісної професійної компетентності.

Дослідження підтверджує, що використання арт-терапевтичних технологій є ефективним компонентом професійної підготовки майбутніх вихователів. Це сприяє розвитку креативності, емоційного інтелекту, педагогічної гнучкості та готовності до роботи в сучасних умовах дошкільної освіти. Перспективи подальших досліджень включають розширення інтеграції арт-терапевтичних технологій в усі освітні напрями дошкільної освіти та розробку методичного забезпечення для їх впровадження в інклюзивному освітньому середовищі.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ ПІДРУЧНИКА У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Наталя Гут — 2026-05-29

У статті досліджено трансформаційні процеси, що визначають роль і функціональне навантаження підручника з іноземної мови для студентів немовних спеціальностей в умовах глобальної цифровізації вищої освіти. Обґрунтовано тезу про те, що сучасна освітня парадигма зміщує акцент із підручника як статичного джерела інформації на підручник як навігаційний та інтерактивний інструмент навчання. Автори поділяють позицію щодо переваг традиційного друкованого видання, зокрема тактильного контакту, зменшення навантаження на зір і стабільності використання, водночас наголошуючи на доцільності залучення інноваційних можливостей електронних форматів, зокрема мультимедійності, гіпертекстуальності та забезпечення оперативного зворотного зв’язку. На основі аналізу сучасних міжнародних і вітчизняних педагогічних досліджень доведено, що сучасний підручник з іноземної мови має функціонувати як комплексний освітній ресурс із чіткою структурою та гібридним форматом, який поєднує друковану й цифрову версії з інтерактивними компонентами. Встановлено, що інтеграція автентичних матеріалів, інтерактивних платформ і мобільних додатків сприяє створенню ефекту занурення в реальний комунікативний контекст і забезпечує розвиток навичок, необхідних здобувачам вищої освіти для майбутньої професійної діяльності. Наголошено, що сучасне навчальне видання повинно також забезпечувати ефективну методичну підтримку викладача, професійна діяльність якого в цифрову епоху передбачає пошук оптимального балансу між традиційними засобами навчання та інтерактивними цифровими ресурсами. Зроблено висновок, що підручник для студентів немовних закладів вищої освіти має бути гібридним навчально-методичним комплексом, який поєднує теоретичний матеріал, практико-орієнтовані завдання та інструменти цифрового контролю й адаптується до індивідуальних потреб і професійних траєкторій здобувачів освіти.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Юлія Ляховська — 2026-05-29

У дослідженні застосовано теоретичні методи: аналіз і синтез наукової літератури, порівняльно-педагогічний аналіз рамок цифрової компетентності педагогів (DigCompEdu, TPACK, UNESCO ICT CFT), концептуальне моделювання. Визначено чотирикомпонентну структуру ШI-компетентності вчителя іноземної мови – когнітивний, операційно-технологічний, методичний та рефлексивно-дослідницький. Розроблено поетапну модель підготовки та обґрунтовано педагогічні умови її ефективної реалізації. Виокремлено специфічні ризики використання ШІ в іншомовній освіті та визначено теоретичні засади їх подолання.

РОЗВИТОК ПЕРЕГОВОРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ У ВЗАЄМОДІЇ З СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Микола Кочубей — 2026-05-29

У статті досліджується проблема розвитку переговорних компетентностей майбутніх екологів як складової їхньої фахової підготовки до взаємодії з суб’єктами господарювання. Визначено чотирикомпонентну структуру переговорної компетентності фахівця-еколога – когнітивний, операційний, емоційно-вольовий та рефлексивний. Розроблено трирівневу модель формування переговорних умінь із застосуванням активних методів навчання: переговорних симуляцій, медіативних практик, аналізу кейсів екологічних конфліктів. Представлено результати педагогічного дослідження ефективності запропонованої моделі.

ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

Ярослав Ляховський — 2026-05-29

У статті досліджується проблема діагностики рівнів готовності майбутніх учителів до екологічної діяльності в позакласній роботі. Обґрунтовано структуру готовності як інтегрованого особистісно-фахового утворення. Визначено критерії та показники її сформованості: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний. Схарактеризовано рівні готовності (початковий, середній, достатній, високий). Описано комплекс діагностичних методик та представлено результати констатувального етапу педагогічного дослідження.

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВАЇ ОСВІТИ

Вікторія Макарчук — 2026-05-29

У статті висвітлено проблему формування основ національної культури майбутніх учителів початкової освіти в процесі їхньої професійної підготовки у закладах вищої освіти. Уточнено сутність поняття «національна культура» в контексті підготовки майбутніх учителів початкової освіти як сукупності матеріальних і духовних цінностей українського народу ‒ мови, традицій, звичаїв, обрядів, народної творчості, мистецтва та історичної пам’яті. Обґрунтовано, що структура національної культури майбутнього вчителя початкової освіти є цілісним утворенням, яке охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: когнітивний; аксіологічний; діяльнісний; рефлексивний. Визначено й теоретично обґрунтовано п’ять умов ефективного формування основ національної культури майбутніх учителів початкової освіти. Констатовано, що лише комплексна реалізація визначених умов забезпечує цілісну готовність майбутнього вчителя початкової школи до виконання культурно-виховної функції.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ НАВЧАННІ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ: ДОСВІД РОБОТИ З ПЛАТФОРМОЮ LABSTER

Юлія Решітник — 2026-05-29

У статті обґрунтовано дидактичні можливості імерсивної освітньої платформи Labster для організації дослідницького навчання з фізики та астрономії. Здійснено теоретичний аналіз підходів до використання віртуальних лабораторій та узагальнено практику їх впровадження в освітній процес. Проаналізовано функціональні можливості платформи та розкрито її дослідницький потенціал (на прикладі симуляції фотоелектричного ефекту). Запропоновано методику організації дослідницького навчання, що охоплює основні етапи наукового пізнання, а також окреслено ефективні моделі використання платформи.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тетяна Череповська — 2026-05-29

Статтю присвячено дослідженню та впровадженню сучасних методів та підходів (CLIL, TBLT, цифрових технологій, PBL, кейс-методу, методу транслінгвізму) до формування іншомовної професійної термінологічної компетентності здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів за освітніми програмами «Фізична терапія», «Терапія та реабілітація». Використано комплекс теоретичних методів дослідження (термінологічний та системний аналізи, методи узагальнення та моделювання). Деталізовано практичні кейси застосування CLIL-технологій у поєднанні з цифровими інноваціями: медичними платформами, додатками для створення лексичних тренажерів, чатами для мовної практики, ресурсами для розвитку навичок слухання. Визначено роль викладача іноземної мови на заняттях за комплексною методикою. Окреслено алгоритм роботи над діловою медичною документацією.

ДУАЛЬНА ОСВІТА ЯК МЕХАНІЗМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Микола Захаревич — 2026-05-29

Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню та практичному аналізу впровадження змішаного навчання на засадах хмарних технологій та віртуалізації в систему дуальної підготовки інженерних кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти України. У дослідженні проаналізовано сучасні виклики вітчизняної системи професійної освіти в умовах воєнного стану, зокрема інфраструктурні обмеження, дефіцит фізичного обладнання та безпекові ризики для неповнолітніх здобувачів. Актуальність дослідження підсилюється статистичними даними, які свідчать про скорочення кількості закладів ПТО, що пропонують дуальні програми, та низький рівень залученості українського бізнесу до цього процесу (лише 1,4% компаній проти 32,4% у ЄС).

Особливу увагу приділено трансформації рольової парадигми суб'єктів навчання (викладача як фасилітатора) та інтеграції LMS Moodle з хмарними сервісами Google для наскрізного моніторингу в тріумвіраті «заклад освіти ‒ учень ‒ підприємство». Визначено технічні й безпекові ризики хмарної міграції та запропоновано комплексні рівні кіберзахисту (техничний, організаційний та компетентнісний).

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ У СФЕРІ ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ

Тетяна Григоренко — 2026-05-29

У статті обґрунтовано методичні аспекти підготовки майбутніх соціальних працівників до ведення професійної документації в межах тренінгової роботи з літніми людьми. Систематизовано функціональні блоки діловодства та розроблено критерії оцінювання студентських проєктів. Визначено особливості адаптації форм обліку до умов кризового кейс-менеджменту в період воєнного стану. Окреслено інтерактивні методи навчання (кейс-методи, методику «Мозаїка») та шляхи формування психоемоційної стійкості студентів проти вигорання. Визначено перспективи цифровізації документації.