Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету

ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇХНЄ СТАВЛЕННЯ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ (ІМ) У ВОЄННИЙ ЧАС

Адальберт Барань, Ілона Густі, Юрій Чотарі — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз отримання уявлення про емоційний стан студентів, щоб глибше зрозуміти їхнє ставлення до вивчення ІМ під час війни. Розроблено онлайн-анкету, яку заповнили 194 студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Анкета містила блок запитань, що спрямовані на ставлення студентів до війни, а також на їхнє ставлення до вивчення іноземних мов під час війни. За допомогою анкетування здійснена спроба з’ясувати, як цей складний період вплинув на ставлення студентів до вивчення іноземних мов і які виклики їм довелося подолати. Результати показали, що здобувачі були оптимістичні, з надією дивилися на майбутнє Батьківщини. Здобувачі робили все можливе, щоб впоратися з навчальними обов’язками у цих складних умовах.

КОРЕКЦІЯ ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Тетяна Приходько, Каріна Обуховська — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується актуальна тема корекції граматичної сторони мовлення в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення в умовах дистанційного навчання. Обґрунтовано аналіз шляхів корекції граматичної сторони мовлення в дітей із загальним недорозвитком мовлення. Описано та проаналізовано те, що формування граматичної сторони мовлення в дітей із загальним недорозвитком мовлення в умовах дистанційного навчання можливе за комплексного підходу, який ураховує використання інтерактивних технологій, постійне закріплення граматичних навичок, а також залучення батьків до процесу корекційного навчання.

ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВИХ МЕТОДІВ РОБОТИ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

Аліна Манькута — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті актуалізовано практично-діяльнісний аспект організації групових методів роботи на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» як засіб підвищення пізнавальної активності учнів. На основі проведеного дослідження з використанням теоретичних та загальних методів було проведено аналіз навчально-пізнавальної діяльності здобувачів початкової ланки освіти: основних чинників та обʼєктивних переваг використання групових методів роботи в умовах Нової української школи.

РОЛЬ SOFT SKILLS У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО РОЗРОБКИ КОРИСТУВАЦЬКИХ ІНТЕРФЕЙСІВ

Олександр Привезенцев — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто роль soft skills у формуванні готовності майбутніх фахівців галузі інформаційних технологій до розробки користувацьких інтерфейсів. Висвітлюється важливість набуття здобувачами таких навичок, як комунікація, емпатія, командна робота та вирішення проблем під час процесу створення сучасних UI/UX-рішень. Також проаналізовано актуальний стан впровадження soft skills в освітні програми ІТ-спеціальностей; запропоновано стратегії для ефективної інтеграції soft skills в освітній процес.

ВПЛИВ МОТИВАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДИСТАНЦІЙНО

Олександра Борзенко — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Актуальність викладеного матеріалу обумовлена суспільною потребою у володінні іноземними мовами. Визначається важливість вивчення іноземних мов в умовах глобалізації та розвитку міжнародних відносин. У статті розглядаються сучасні виклики, що постають перед викладачами в процесі викладання іноземних мов дистанційною формою навчання. Доведено, що вплив мотиваційних факторів криється у взаємоузгоджених і взаємообумовлених цілях особистісно-професійного розвитку викладачів та стратегічного розвитку закладу вищої освіти. Окреслюється поняття «дистанційне навчання» як інноваційний освітній формат, що в умовах повномасштабної війни став одним із засобів реалізації процесу навчання.

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЕСТЕТОТЕРАПІЇ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В УМОВАХ НУШ

Наталія Алексеєва — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена питанням використання засобів естетотерапії у початковій школі в умовах НУШ. У статті розкрито необхідність впровадження інтегрованого підходу в освітній процес початкової школи. Висвітлено основні види естетотерапії, серед яких арт-терапія, музикотерапія, драматотерапія, бібліотерапія, лялькотерапія та танцювально-рухова терапія. Автором розроблено рекомендації щодо використання різноманітних засобів естетотерапії у контексті інтегрованого навчання, що сприяє розвитку емоційної та соціальної компетентності учнів.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Лариса Сусло — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Сьогодні відбуваються значні зміни, які впливають на всі аспекти людського життя, включаючи безпеку, протягом життя одного покоління. У статті висвітлено основні передумови впровадження інновацій при викладанні безпекових дисциплін в закладах вищої освіти, що в сьогоденні є важливим компонентом готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності. Використання інновацій для формування безпекової компетентності полягають у співпраці з фахівцями різних служб, зустріч з людьми які отримали травмування (професійні захворювання), показ різного відеоматеріалу з місця подій тощо.

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Ірина Щербань, Олег Щербань — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто міжнародну діяльність закладів вищої педагогічної освіти як важливий елемент підвищення якості освіти, розвитку наукових досліджень і входження у світовий освітній простір. Проаналізовано процеси інтернаціоналізації, які стали основними чинниками розвитку української вищої освіти після здобуття незалежності. Представлено періодизацію міжнародної діяльності українських педагогічних університетів з 1991 по 2024 рр., окреслено ключові події та тенденції кожного періоду, що відображають розвиток і зміцнення міжнародної співпраці.

ПРОБЛЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧОЇ ГЕОГРАФІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ

Любов Вішнікіна, Віктор Самойленко, Оксана Браславська, Євгеній Копилець — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз чинних державних освітніх документів відповідно до визначення нагальної потреби у формуванні й розвитку в учителів та учнів компетентностей у галузі природничих наук; опрацьовано широке коло науково-методичної літератури щодо предмету дослідження. Проаналізовано зміст сучасної природничої географії як міждисциплінарної дисципліни, яка досліджує і відбиває рівень зміни геокомпонентів та ландшафтних комплексів людиною; обґрунтовано доцільність застосування терміну «природнича географія». Доведено, що саме у процесі вивчення природничої географії формується природнича компетентність майбутніх учителів географії. Автори розглядають природничу компетентність як інтегральну, що має міждисциплінарний характер. До основних структурних компонентів природничої компетентності вони відносять змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний. Конкретизовано поняття «проблемна ситуація» та «проблемні запитання та завдання».

АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ

Світлана Совгіра, Микола Кочубей — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз соціального замовлення на професійну підготовку майбутніх екологів. Обґрунтовано необхідність організації професійної підготовки фахівців екологічного профілю як однієї з умов сталого, екологічно безпечного розвитку суспільства. Визначено поняття «соціальне замовлення». На основі аналізу складових соціального замовлення на еколога виділені цілі системи вищої екологічної освіти. Визначено, що вимоги, що висуваються суспільством до майбутнього еколога, та цілі системи вищої екологічної освіти знаходять відображення у різних нормативних документах та нормативно-правових актах, що регламентують професійну діяльність еколога та освітню діяльність ЗВО з підготовки майбутнього еколога. Обґрунтовано, що нормативні документи та нормативно-правові акти, що регламентують професійну діяльність еколога, та нормативні документи та нормативно-правові акти, що регламентують освітню діяльність ЗВО, що здійснює підготовку майбутнього еколога, відображаються у змісті його професійної підготовки при його проектуванні.

МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІЛІСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО СУЧАСНУ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВУ КАРТИНУ СВІТУ

Михайло Мартинюк, Олександр Підгорний — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена розробленню та обґрунтуванню моделі процесу підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу. У статті проаналізовано сучасні підходи до педагогічного моделювання, що виступає важливим інструментом у проєктуванні освітнього процесу. Запропонована авторська модель трактується як цілісний педагогічний процес, а її ефектив-ність реалізації підтверджена методами експертних оцінок та формувального педагогічного експерименту і впроваджена в реальний освітній процес.

РОЗВИТОК ТВЕРДИХ НАВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ОС МАГІСТР ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДІЛОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Наталя Гут — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Вища освіта на другому (магістерському) рівні все більше орієнтується на формування цілого спектру знань та вмінь, від самодисципліни, вміння ставити цілі та досягати їх, креативності, аналітичного мислення, когнітивних навичок до твердих (спеціалізованих та професійних) навичок, необхідних для кар’єрного просування, професійного зростання ефективної адаптації та особистісного розвитку в сучасних умовах ринку праці. У статті висвітлюється взаємозв’язок між темами курсу Ділова іноземна мова та розвитком «твердих» навичок, таких як ведення презентацій та комунікація із аудиторією, аналітичні та дослідницькі навички, володіння цифровою грамотністю, вміння послуговуватися он-лайн ресурсами та платформами для оформлення документів різного рівня, написання листів, перекладу та редагування текстів, тощо. Наголошується, що іншомовна комунікативна компетентність також є важливою складовою професійних навичок, оскільки її сформованість дозволяє здобувачам освіти ефективніше взаємодіяти із колегами у глобалізованому світі. Автор підкреслює важливість адаптації освітніх підходів до вимог динамічного професійного середовища та зазначає необхідність інтеграції розвитку навичок, пов’язаних із обов’язками здобувачів освіти на робочому місці та їхніми спеціальностями, у викладання курсів загального блоку, зокрема Ділової іноземної мови. Вказано, що використання автентичних матеріалів, створення завдань із наближеними до реальних умов ситуаціями, імітування ділового середовища, впровадження в освітній процес форм роботи, орієнтованих на виконання практичних діяльностей, застосування цифрових інструментів, інтерактивних методів та різноманітних стратегій викладання сприятимуть ефективності навчання та дозволять здобувачам освіти краще адаптуватися до подолання професійних викликів.

СТАНОВЛЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ШКІЛ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

Роман Філяк — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються соціально-історичні та педагогічні передумови розвитку мистецьких шкіл в Україні, особливості їхнього розвитку наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. Наголошено, що в результаті інтеграційних і регіоналізаційних процесів система мистецької освіти сформувалася як цілісний ряд управлінських, освітніх і культурних інституцій та регіональних осередків, пливаючи на рівень культурного розвитку українського суспільства, забезпечуючи функціональні та змістовні художньо-творчі зв’язки центру і регіонів. У статті акцентовано, що мистецькі школи комбінуючи різні мистецькі напрями, створюють багатогранність спектру додаткових можливостей для розвитку обдарованості кожного учня.

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Станіслав Ткачук — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль виробничої практики як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Виробнича практика розглядається як ключовий етап, що сприяє формуванню фахової компетентності здобувачів вищої освіти, розвитку їхніх практичних навичок і професійних якостей, необхідних для успішної роботи в закладах професійної освіти. Автором проаналізовано сучасні підходи до організації виробничої практики, визначено її основні функції та етапи. Обґрунтовано методи та стратегії, що підвищують ефективність практики, а також показано її вплив на професійне становлення здобувачів вищої освіти.

СУЧАСНІ ВИМОГИ РОБОТОДАВЦІВ ДО ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Олег Авраменко, Олена Нагайчук — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано, що сучасна підготовка здобувачів вищої освіти до діяльності в галузі охорони праці має здійснюватись принципово по-новому – максимально наближатись до реальних умов професійного середовища на основі інтеграції з виробництвом, що реалізується спільно з роботодавцями. Доведено, що на сьогоднішній день цей фактор не використовується повною мірою, якість підготовки майбутнього фахівця оцінює не потенційний роботодавець, а сам заклад вищої професійної освіти за допомогою традиційної системи контролю якості підготовки.

КЕЙС-МЕТОД ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ПРОМИСЛОВОЇ ФАРМАЦІЇ

Павло Омельченко, Ірина Бурлака — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті описано етапи створення кейсових ситуацій, розглянуто приклади кейсів для освітнього компоненту «Фізіологія з основами анатомії людини». Такі освітні технології формують професійну і життєву компетентність сучасної молоді. Володіння викладачами закладів вищої освіти (ЗВО) застосуванням кейс-методів у навчанні сьогодні дуже актуальне, тому що вивчення як анатомії, так і фізіології потребує комплексного застосування як традиційних, так і нових інтерактивних форм та інноваційних технологій. При реалізації кейс-методу набуваються не тільки знання, але й навички практичної професійної діяльності, вміння комунікацій.