БОРОТЬБА ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ З ЕТНІЧНОЮ ІДЕНТИЧНІСТЮ УКРАЇНЦІВ ЗАСОБАМИ АТЕЇЗМУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ В 20-Х ‒ 30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2023.282472Анотація
Московська імперія веде війну з українською ідентичністю упродовж століть, що спонукає наш народ до шаленого опору. Радянська влада намагалася нав’язати нам новий тип ідентичності, виховати молодь у пошані до всього російського і зневазі до всього рідного. Активно проводилася політика уніфікації, совєтської ідентичності. Сьогодні освітній простір України звільняється від московського ярма і в той же час намагається послабити вплив глобалізаційних процесів. Етнічна ідентичність – це складова національної ідентичності, сфера сакрального, яка виявляється у концептах сім’я, родина, рід, рідна хата, рідна земля, пісня, слово, діалект, громада традиція, обряд, ритуал. Атеїстичне виховання в освіті нищило сферу сакрального, стирало культурну, а надто фольклорну пам’ять народу. Всі навчальні дисципліни було наповнено антирелігійним змістом. Національно свідома інтелігенція чинила опір войовничому атеїзмові у сфері освіти. Основний удар антирелігійної роботи був спрямований проти української родини, проти родинних свят. Вчителі активізували атеїстичну роботу у період великих християнських свят, тому в цей час обов’язково влаштовували так звані «суботники». Сьогодні суспільство вступило у двобій за незалежність. І в цій боротьбі чільне місце належить освітянам. Досвід минулого має послужити нам у сьогоденні.
Ключові слова: атеїзм; ідентичність; етнічна ідентичність; українізація; атеїстичне виховання; комуністична освіта; педагогічна інтелігенція; родинні цінності; кордо центризм; софійність; антеїзм.