ПОЧАТКИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ БІОГРАФІСТИКИ (ОСТАННЯ ТРЕТИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2018.134923Ключові слова:
біографія, педагогічна біографістика, біографічний метод, педагогічна персоналія, історико-педагогічна наукаАнотація
Вивчення педагогічних персоналій – один із пріоритетних напрямів розвитку сучасної історико-педагогічної науки. Це актуалізує потребу осмислення початків зародження української педагогічної біографістики, позаяк проблема має дискусійний характер У статті проаналізовано доробок дослідників, які жили і працювали в Україні в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (М. Маккавейський, М. Демков, І. Сікорський, М. Григоревський, І. Созанський, Л. Соколов та ін.) та здійснили перші спроби вивчення біографій і творчої спадщини відомих українських і зарубіжних діячів освіти і педагогіки. З’ясовано етнічне походження, професійну приналежність, ідейні і наукові погляди педагогів-біографів, що жили і працювали в Україні за вказаного періоду.
Показано складний, суперечливий процес формування української педагогічної біографістики в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Його визначальною тенденцією стало виокремлення із російського «біографічного контенту», тому її становлення відбувалося мляво й невиразно. Більшість дослідників педагогічних персоналій були представниками Російської православної церкви та уродженцями Росії, які обіймали високі посади в керівництві духовними навчальними закладами на українських землях, тому виступали захисниками самодержавства і переважно критично ставилися до західних педагогічних ідей. При цьому, представники ліберальної інтелігенції, зокрема й через переклади творчої спадщини та біографічні нариси про відомих зарубіжних педагогів, сприяли популяризації їхніх ідей в українському культурно-освітньому середовищі.
Виявлено національно орієнтований «струмінь» педагогічної біографістики на західноукраїнських землях, який формувався не стільки в площині педагогічної думки, скільки у форматі просвітництва з метою популяризації творчої спадщини і громадсько-культурної діяльності знаних діячів українського національного руху.Посилання
Волкович А. Национальный воспитатель К. Д. Ушинский. – СПб., 1913. – 235 с.
Гупан Н. М. Творча спадщина видатних педагогів у працях українських істориків на рубежі ХІХ–ХХ ст. / Н. М. Гупан // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 2. – С. 113–121.
Демков М. И. Старые и новые педагоги, их жизнь, мысли и труды: очерк деятельности и избранные места из трудов прежних и новых, иностранных и русских педагогов: для учащих и учащихся в народных школах / М. И. Демков. – М., 1912. – 182 с.
Острогорский В. Русские педагогические деятели / В. Острогорский. – М., 1887. – 88 с.
Соколов Л. А. Белинский в роли педагога. Дон-Кихот русской жизни. (Памяти В. Г. Белинского). 1811 г. – 30 мая 1911 г. / Л. А. Соколов. – К., 1911. – 72 с.
Созанський І. О. Духнович / І. О. Созанський. – Львів, 1908. – 24 с.
Сухомлинська О. В. Переднє слово // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн., кн. перша Х–XIX століття / за ред. В. О. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – С. 3–8.
Тимофеев К. Генрих Песталоцци, знаменитый швейцарский педагог: биографический очерк составленный из немецких источников. 2-е изд. – Санкт-Петербург : Изд. Д. Ф. Федорова, 1877. – 150 с.
Тонконог І. В. Ідеї педагогічної майстерності вчителя в педагогічній спадщині М. С. Григоревського (1872–?) / І. В. Тонконог // Психолого-педагогічні науки. 2016. – № 2. – С. 189–194.
Трефильев Е. Николай Иванович Новиков как педагог / И. Трефильев. – Х., 1896. – 27 с.
Українська педагогіка в персоналіях : у двох кн., кн. перша Х–XIX століття / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – 621 с.
Хмельницька О. С. Освітня діяльність і педагогічні погляди М. К. Маккавейського (1890−1919 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. С. Хмельницька. – Переяслав-Хмельницький, 2015. – 20 с.
