СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ, ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ ТА ТЬЮТОРСЬКИЙ СУПРОВІД ОСОБИСТОСТІ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ (ПРОЄКТ)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2307-4906.4.2019.200220Ключові слова:
Інклюзія, особистість з особливими освітніми потребами, заклад вищої освіти, соціально-культурний розвиток, духовно-моральний розвиток, тьютор, тьюторський супровід, проєктна діяльність.Анотація
Актуальність дослідження розглядається у площині еволюції у сфері освіти та особистості з інвалідністю в умовах нової моделі інклюзивного простору. Україна, ратифікувавши Лісабонську конвенцію та приєднавшись до Болонської декларації, також повинна виконувати всі взяті на себе зобов’язання. Це передусім стосується стратегічного пріоритету забезпечення рівності та соціальної взаємодії в рамках Європейської співпраці в освіті. Власне Україна, як учасниця Болонського процесу, повинна використовувати роль освіт як ключовий інструмент досягнення успішного соціального захисту та розвитку моделі соціальної інклюзії осіб із особливими потребами/інвалідністю. Соціально-культурний, тьюторський та духовно-моральний супровід на основі отриманого досвіду, має надати студентам закладів вищої освіти допомогу на шляху самостійного вибору соціально-культурної та особистісної позиції, можливість впевнено висловлювати свою думку, бути активним, мати власну громадську позицію, враховуючи моральні принципи та духовну внутрішню наповненість. Стаття має на меті продемонструвати проєкт та описати його технологію в процесі реалізації проєктної діяльності, розробленої з урахуванням відсутності узгодження соціальних механізмів та умов культурної активності особистості з обмеженими можливостями та орієнтований на розвиток творчих, культурно-дозвіллєвих та соціальних потреб студентів з інвалідністю в умовах закладів вищої освіти. Соціально-культурний та духовно-моральний супровід розглядається як створення у закладах вищої освіти умов для ефективної, спрямованої та активної самореалізації студентів у навчально-виховному процесі, а, надалі, використання отриманих навичок та позитивного досвіду в соціальній, особистісній та міжособистісній сфері, трудовій та культурній діяльності з урахуванням їхніх психофізичних можливостей, інтересів, принципів та уподобань. Підкреслюється важливість включення тьютора в освітній процес студента, який має мобілізувати внутрішні резерви вихованця для того, щоб у подальшому той сам міг впоратися зі своїми труднощами.Посилання
Allen, V. I. (1976). Children as Teachers. Open University Press, 178, 135.
Almog, N. (2018). “Everyone is normal, and everyone has a disability”: Narratives of university students with visual impairment. Social Inclusion, 6(4), 218–229. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.169
Аshwin, P. (2005). Variation in students’ experiences of the ‘Oxford Tutorial. Higher Education.
Aust, R. (2018). Disability in higher education: Explanations and legitimisation from teachers at Leipzig University. Social Inclusion, 6(4), 125–136. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.1641
Bekh I., D. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannia osobystosti. Vol. 1 [Selected scientific works. Parenting. Vol. 1]. Chernivtsi: Bukrek, 13 [in Ukrainian].
Bell, D. & Swart, E. (2018). Learning experiences of students who are hard of hearing in higher education: Case study of a South African university. Social Inclusion, 6(4), 137–148. DOI: http://dx.doi.org/ 10.17645/si.v6i4.1643
Davies, S. (2004). School Choice by Default? Understanding the Growing Demand for Private Tutoring in Canada. American Journal of Education, 110(3). DOI: https://doi.org/10.1086/383073
Forster, F., Hounsell, D. & Thompson, S. (1995). Tutoring and Demonstrating: A Handbook. Centre for Teaching, Learning and Assessment, University of Edinburgh.
Harvey, J. (2018). Contemporary social theory as a tool to understand the experiences of disabled students in higher education. Social Inclusion, 6(4), 107–115. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.1602
Goodley, D., Hughes, B., & Davis, L. (2012). Disability and social theory: New developments and directions. London: Palgrave.
Harpur, P. (2012). From disability to ability: Changing the phrasing of the debate. Disability & Society, 27(3), 325–337. https://doi.org/10.1080/09687599.2012.654985
Kermit, P. & Holiman, S. (2018). Inclusion in Norwegian higher education: Deaf students’ experiences with lecturers. Social Inclusion, 6(4), 158–167. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.1656
Kruse, A. K. & Oswal, S. K. (2018). Barriers to higher education for students with bipolar disorder: A critical social model perspective. Social Inclusion, 6(4), 194–206. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/ si.v6i4.1682
Lane Fox, R. (2001). Tutorials in Greats and History: The Socratic Method. In D. Palfreyman (Ed.). The Oxford Tutorial. Oxford: Blackwell’s.
Mitchell, D. T. (2017). Disability, diversity, and diversion: Normalization and avoidance in higher education. Disability, avoidance and the academy, London: Routledge, 9–21.
Mayr-Harting, H. (2006). The Oxford Tutorial. Convocation Curriculum delivered November. Lawrence University, Appleton, Wisconsin.
Ostiguy, B. J. (2018). The inherent value of disability in higher education. Social Inclusion, 6(4), 241–243. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.1737
Palfreyman, D. & Tapper, T. (2000). Oxford and the Decline of the Collegiate Tradition. Woburn Press, London, Portland.
Rayan, D. (2001). Perfection in politics and philosophy. In D. Palfreyman (Ed). The Oxford Tutorial, Oxford: Blackwell’s, 78–86.
Rheinheimer David, C. (2010). Tutoring: A Support Strategy for At-Risk Students, TLAR, 15(1), 23–34.
Weimer, M. (2002). Learner centered teaching: five key changes to practice. John Wiley and Sons, Inc., USA, 288.
Zaussinger, S. & Terzieva, B. (2018). Fear of stigmatisation among students with disabilities in Austria. Social Inclusion, 6(4), 182–193. DOI: http://dx.doi.org/10.17645/si.v6i4.1667
