СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІСТИЧНА ФУНКЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті представлено історико-філософський аналіз соціально-гуманістичної функції інклюзивної освіти, в основу якої покладена ідеологія, що базується на засадах рівноправності. Інклюзивні тенденції, що набирають обертів у сучасній освіті, резонують з демократичними процесами у суспільстві і створюють реальні умови доступності освіти для усіх і розвитку загальної освіти з урахуванням різних особливостей психофізичного розвитку дітей. Визначено, що провідною стратегією розвитку сучасної системи освіти є її реконструювання на гуманістичних засадах, створення в країні альтернативних моделей психолого-педагогічної підтримки та механізмів для вільного вибору форм навчання дітей з особливими освітніми потребами відповідно до їх освітніх потреб. У зв’язку з цим, у філософському дискурсі  активно обговорюють концепції, пов’язані з упровадженням та розповсюдженням інклюзивної моделі освіти.  Досліджено соціально-гуманістичні функції інклюзивної освіти, які закладені в принципах інклюзії і лежать в основі нової моделі суб’єкт-суб’єктних відносин в освіті. Визначено дитиноцентристську ідеологію інклюзивної освіти, принципи і цінності якої базуються на визначенні значущості кожного суб’єкта освітнього процесу.  Сформулювано висновок, що інклюзивна освіта: феноменологічно пов’язана з розвитком інклюзивного суспільства, що підтверджує етапність її розбудови: ексклюзія, сегрегація, інтеграція, інклюзія; довготривала перспектива, яка упродовж кількох поколінь покликана зламати ексклюзивні устої і сформувати нове цивілізоване, гуманне суспільство.  Для пошуку оптимальних шляхів розбудови інклюзивної освіти доцільним є створення інклюзивних освітніх середовищ у масових закладах освіти, спрямованих на успішну соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами.