ДО МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2022.262956Анотація
У пропонованому матеріалі описано один з апробованих варіантів методики вивчення основних положень спеціальної теорії відносності у загальному курсі фізики, який викладається за програмами підготовки вчителів фізики. Основні підходи, на яких базується пропонована методика, полягають у посиланні на принцип відповідності щодо трансформації фізичних теорій від їхніх часткових випадків до більш загальних. У цьому плані проаналізовано межі застосування класичної механіки Галілея – Ньютона.
Посилаючись на постулати Ейнштейна, які лежать в основі теорії відносності, виведено формули перетворень координат і часу Лоренца. У результаті математично строго доведено відносність понять «одночасності подій», «проміжків часу», «зміни розмірів та форми тіл» тощо.
Ключові слова: система відліку; принцип відносності; принцип відповідності; просторово-часовий інваріант; перетворення координат і часу.
